Вічна та світла пам’ять Герою!

Сьогодні, два роки від загибелі Лазарєва Віктора Петровича.

Народився Віктор Лазарєв 21.01.1993р. в м.Бар. В 1996р. пішов до Маньковецького дитячого садочку, з 1999р. навчався у Маньковецькій школі, де закінчив 9 класів. У 2008-2012р.р. навчався в Барському автодорожньому технікумі, спеціальність - ремонт автодоріг, працював за спеціальністю. Одружився, в 2014році народився син, з сім’єю переїхав до с.Горбівці Літинського району, де працював в риболовному господарстві, проживав до 2017р.. З трьохрічним сином повернувся до батьківської домівки, виховував та опікувався сином, працював дорожнім працівником на посаді «помічник геодезиста», будував злітні смуги в Одеському та Дніпровському аеропортах, бетонну дорогу в Полтавські області, з початком повномасштабного вторгнення повернувся додому, в такі важкі часи намагався реалізуватися у меблевій справі. 11.01.2023р. був призваний на військову службу.

Лазарєв Віктор Петрович, солдат, оператор 1 відділення взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284, відданий Військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, загинув 14.09.2023р. під час мінометного обстрілу,  поблизу населеного пункту Мала Токмачка, Пологівського району, Запорізької області. Похований в селі Маньківці, на місцевому кладовищі. Щирі співчуття рідним та близьким! Пам’ятаємо, любимо, цінуємо!