Реалізація права на спілкування з дитиною

За законодавством України мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини. Згідно з частиною першою статті 141 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

Відповідно до статті 153 Кодексу, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Стаття 157 Кодексу передбачає, що той із батьків, який проживає окремо від дитини, зобовʼязаний брати участь у її вихованні і має право спілкуватися з нею, а інший з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати цьому, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, то варто звернутися до органів опіки та піклування, щоб визначити порядок такої участі, виходячи з інтересів дитини, або звернутися до суду.

Врегулювання спору між батьками щодо участі у вихованні дитини органом опіки та піклування

У разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один з батьків, що проживає окремо від дитини, відповідно до пункту 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:

заяву;

копію паспорта;

довідку з місця реєстрації (проживання);

копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);

копію свідоцтва про народження дитини.

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, а у разі потреби, також з родичами дитини. До уваги береться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоровʼя дитини та інші обставини, що мають істотне значення.

Після зʼясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок .

Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради з урахуванням висновку служби у справах дітей.

Право батьків на звернення до суду з метою врегулювання спору щодо виховання дитини

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

Порядок подання позовної заяви до суду

Відповідно до статті 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Таким чином підсудність вказаної категорії справ визначається за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача.

Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви та додатків до неї, а саме:

копія паспорта позивача;

копія свідоцтва про народження дитини;

копія свідоцтва про шлюб або копія рішення суду про розірвання шлюбу;

копія довідки про склад сім'ї;

копія рішення суду про стягнення аліментів;

копія рішення виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади;

копія висновку служби у справах дітей;

копії позовних заяв відповідно до кількості учасників справи;

квитанція про сплату судового збору, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

Дану позовну заяву з додатками до неї слід подати до канцелярії суду за місцем реєстрації чи фактичним місцем проживанням дитини або направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.