Права батьків і дітей на майно
Питання прав батьків і дітей на майно є одними з найбільш важливих аспектів сімейних правовідносин.
Відповідно до статті 173 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) батьки та діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна.
При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом.
Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини (стаття 174 Кодексу).
Право спільної сумісної власності батьків і дітей
Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим (частина друга статті 183 Цивільного кодексу України), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки (стаття 175 Кодексу).
Права батьків та дітей щодо користування майном
Батьки зобов’язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.
Права батьків та дітей на користування житлом , яке є власністю когось із них, встановлюються законом (стаття 176 Кодексу).
Управління майном дитини
Відповідно до статті 177 Кодексу майном, яке належить малолітній дитині, управляють батьки без спеціального на те повноваження. Вони зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.
Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.
Використання доходу від майна дитини
Дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей і на невідкладні потреби сім’ї.
Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна відповідно до Цивільного кодексу України (стаття 178 Кодексу).
Право власності на аліменти, одержані на дитину.
Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Крім того, вона має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
