Боротьба з мишоподібними гризунами

До «мишовидних гризунів» умовно відносять  дрібних шкідливих гризунів з класу ссавців  з родин мишей та хом’якоподібних.  Гризуни заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і через свою ненажерливість і багатоїдність створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, ріпаку, багаторічних трав, просапних, овочевих культур та  плодових насаджень. Також мишовидні гризуни небезпечні і в епідеміологічному плані, оскільки здатні передавати небезпечні хвороби.

Проведення систематичних обстежень з метою   вчасного виявлення  та здійснення захисних заходів  сільськогосподарських угідь  від мишоподібних гризунів забезпечать збереження посівів та  урожаю.

Ефективні заходи з контролю щільності популяцій мишоподібних гризунів поділяють на профілактичні й винищувальні. Профілактичними є: агротехнічні, боротьба з бур’янами (у лісосмугах та на узбіччях доріг, неорних землях), своєчасне, без втрат, збирання врожаю, якісна оранка – позбавляє гризунів кормової бази і надійного сховища. Боротьбу з гризунами треба здійснювати як у період масового розмноження, так і в період низької їх чисельності, коли вони живуть у місцях резервацій. Особливу увагу слід приділити посівам озимої пшениці, не допускаючи заселення їх шкідниками з осені. Якщо ж на одному гектарі посівів озимих зернових, багаторічних трав щільність мишоподібних гризунів досягає 3 і більше колоній, необхідно терміново вжити винищувальних заходів, застосовуючи головним чином хімічні та біологічні засоби – родентициди.

 При застосуванні хімічних методів необхідно враховувати видовий склад мишоподібних. Найкращою принадою для мишей, що харчуються насінням рослин, є зерно пшениці. Ефективність зернової принади у боротьбі проти полівок на озимих культурах осінньо-зимовий період на площах з густим травостоєм може бути низькою, адже молоді полівки зерном не харчуються. Зернові отруєні принади не слід використовувати у боротьбі з польовою мишею тому, що поїдаючи зерно  шкідник завжди вилущує його, відкидаючи оболонку, що містить найбільше отрути.

На даний час погодно-кліматичні умови дозволяють проводити боротьбу з мишовидними гризунами як в польових умовах, так і на складах, зерносховищах та елеваторах.  Для регулювання чисельності гризунів необхідно використовувати препарати згідно  «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», (https://mepr.gov.ua/upravlinnya-vidhodamy/derzhavnyj-reyestr-pestytsydiv-i-agrohimikativ-dozvolenyh-do-vykorystannya-v-ukrayini/) на основі діючих речовин: бродіфакум 0,005%, 2-3 пакетики в нору; бромадіолон -0,005%, 1-2кг/га, через 5-7діб, при необхідності повторне застосування, флокумафен, 0,005 %. Препарати розкладають на полях восени: після збирання врожаю, на сходах озимих культур, а також взимку за умов відсутності снігу;  або навесні — у період дефіциту природної їжі для гризунів та наближенні їх чисельності до ЕПШ.  Принади розкладають в земляні, жилі нори з обов’язковим загортанням ґрунтом входу, для запобігання поїдання дикими тваринами та птахами. Заборонено використання хімічних препаратів на віддалі менше 500 метрів від тваринницьких та птахоферм, у місцях концентрації диких птахів і тварин.

Заборонено використання препаратів на основі фосфіду цинку (роденфос, фосфід, стрілець, щурин та ін..), при їх застосуванні спостерігається знищення корисної фауни. Фосфід цинку – смертоносна отрута котра заборонена для використання в Україні, що становить загрозу не тільки для тварин та птахів а в тім числі і для людей.

На основі збудників бактеріальних хвороб, які є природними регуляторами чисельності мишоподібних гризунів, що  патогенні лише для цих теплокровних і не впливають на корисну фауну, виготовляють біологічний препарат – бактероденцид, даний препарат має перевагу в екологічній безпеці для людей, тварин, птиці, не проявляє залишкової дії, не накопичується в навколишньому середовищі. Бактороденцид — зерно, заражене бактеріями мишачого тифу, для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти 1-2 зернини, через 3-5діб шкідники стають кволими, мало їдять і гинуть. Норма (2г в нору) внесення залежить від заселення гризунами: поля, сади, пасовища – 0,2-2,5кг/га; склади, ферми на 100м² – миші 50-100г, пацюки – 100-200г.  При застосуванні родентициду біологічного походження мишоподібні шкідники зникають не тільки з місць  внесення, але й з прилеглих територій, адже знаходячись у тісному контакті одна з одною миші швидше розповсюджують смертельну хворобу серед здорових особин – що підвищує ефективність застосування та має пролонговану дію. Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пори року, особливого значення надаючи домінуванню шкідників на кожному полі, їх чисельність, щільність заселення. Найбільш доцільне використання препарату за температури повітря не більше +10 ºС в осінній, зимовий та ранньо - весняний період при температурі повітря від +10ºС до – 25ºС.

Препарати для боротьби з мишоподібними гризунами необхідно купувати в спеціалізованих торгових місцях для продажу пестицидів або в офіційних дистриб’юторів.

При роботі із засобами захисту рослин необхідно дотримуватись чинних Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДПС 8.8.1.2.001-98 та правил техніки безпеки. (Державних санітарних правил ДCанПіН 8.8.1.2.001-98).

                Управління фітосанітарної безпеки

Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.