Пам'ятаємо героїв Северинівської громади

Вічна і світла пам'ять Герою! Минув рік як загинув Товстоп’ят Владислав Русланович. Владислав Русланович народився 17 вересня 1999 року в селі Северинівка. У дитинстві він ріс жвавим, допитливим та наполегливим хлопчиком. Рано привчив себе до спорту та займався греко-римською боротьбою. Маленький Влад завойовував високі нагороди на обласних чемпіонатах та багаторазово ставав чемпіоном міжобласних змагань. Навчався в Северинівській школі. У 2017 році вступив до Національної академії Служби безпеки України та обрав спеціальність “Національна безпека”. У 2021 році він здобув освітній рівень “бакалавр” за своєю спеціальністю, а також пройшов навчання за програмою підготовки офіцерів запасу та планував продовжити здобувати знання в академії СБУ.
Тоді в його душі оселилася мрія про міцну родину. Вірним супутником життя стала для нього Лілія, з якою він мріяв про спокійне життя, хотів побудувати будинок, народити та виховати діток.
З 27 лютого 2022 року почалася нова сторінка життя лейтенанта Владислава Товстоп’ята у строю 456 бригади транспортної авіації імені Дмитра Майбороди. Молодий офіцер був призначений командиром одного із взводів охорони батальйону охорони нашої бригади. Вчився дистанційно в академії СБУ, щоб здобути освітній рівень “магістр” й одночасно продовжував військову службу. 
Після тривалих та виснажливих тренувань, тактичних та стрілецьких навчань, до яких лейтенант Товстоп’ят готувався ще з дитинства, його підрозділ вирушив виконувати свій військовий обов’язок до новосформованої Зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил ЗС України. Там, після злагодження між підрозділами та спеціальних і додаткових курсів з вогневої, тактичної, медичної підготовки, Владислав вирушив боронити державу на Схід України, де тривали запеклі бої з окупантами.
На передньому краю, Владислав Русланович із побратимами мужньо тримали оборону довірених рубежів. 9 квітня 2023 року позиції лейтенанта Владислава Товстоп’ята біля населеного пункту Новобахмутівка зазнали масованого артилерійського обстрілу з боку окупантів. Під час виконання бойового завдання з відбиття ворожої атаки Владислав Русланович мужньо боронив Батьківщину зі зброєю в руках, отримав тяжкі поранення несумісні з життям.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі лейтенанту Владиславу Товстоп’яту присвоєно чергове військове звання “старший лейтенант”, на жаль, посмертно. Щирі співчуття рідним та близьким. Пам’ятаємо, любимо, цінуємо!