Проблема вірусних гепатитів є гостро актуальною

Проблема вірусних гепатитів є гостро актуальною не лише для сучасної медицини, але й для суспільства в цілому. Це обумовлено високою поширеністю недуги в усіх країнах світу, ураженням осіб молодого та працездатного віку, схильністю до прогресування, переходу в цироз і рак печінки, дороговартісним та не завжди ефективним лікуванням. Вірусні гепатити займають 7 місце серед основних причин глобальної смертності (ВООЗ, 2013). Це велика група захворювань, які викликають віруси, що здатні розмножуватися безпосередньо в клітинах печінки з наступним порушенням функції печінки.

На даний момент відомо велику кількість вірусів: А, В, С, D, Е, F, G, TTV, SEN, що спроможні викликати вірусний гепатит. Найбільш відомі це гепатит А, В, С. Гепатити мають схожу клінічну картину, але розрізняються причинами їх виникнення, шляхами інфікування, патологічними змінами в організмі та прогнозом для хворого.

Принципову відмінність мають дві групи вірусних гепатитів: з фекально-оральним шляхом передачі (гепатит А, Е); з парентеральним шляхом передачі (гепатити В, С, D та ін.).

Віруси гепатиту вважаються одним з основних факторів ризику для здоров'я людства в цілому. Симптоматика при гепатиті залежить від типу вірусу. Захворювання може проявлятися збільшенням печінки, болем у правому підребер'ї або відчуттям важкості у цій ділянці, диспепсичними явищами, жовтяницею та свербінням шкіри, підвищенням температури тіла, нудотою, блювотою, потемнінням сечі та знебарвленням випорожнень, загальною слабкістю та зниженням працездатності. А може перебігати взагалі без симптомів або із слабко вираженою симптоматикою, тоді людина навіть не підозрює про наявність у неї захворювання (таким перебігом характеризується гепатит С, який виявляють лише на стадії цирозу печінки).

Різні типи вірусів характеризуються різними шляхами передачі, інтенсивністю клінічних проявів, чутливістю до лікарських препаратів та методами профілактики.  

          Вірусний гепатит А та Е – це гострі кишкові інфекції з переважним ураженням печінки. Джерелом зараження є хвора людина в початковому періоді захворювання. Вірус передається через забруднену воду, продукти харчування, брудні руки. Переважна більшість захворілих повністю одужують від гепатиту А з довічним імунітетом. Однак, незначна частина людей, інфікованих вірусом гепатиту А, може померти від блискавичної форми гепатиту. У країнах з поганими санітарними умовами та гігієною більшість дітей (90%) встигають перехворіти на гепатит А до досягнення ними 10-річного віку. Для профілактики гепатиту А є безпечна та ефективна вакцина.

Вірус гепатиту Е передається, головним чином, через контаміновану воду, проте були виявлені й інші шляхи передачі: споживання недостатньо термічно обробленого м'яса або м'ясних продуктів, отриманих від інфікованих тварин; переливання інфікованих продуктів крові та вертикальна передача від вагітної жінки її плоду. Щорічно відбувається приблизно 20 мільйонів випадків інфікування вірусом гепатиту Е, які призводять до 3,3 мільйонів симптоматичних випадків захворювання і більше 57 тисяч випадків смерті, пов'язаних з гепатитом Е.

Вірусний гепатит B і C передаються шляхом проникнення вірусів в організм людини при порушенні цілісності шкірних покривів та слизових оболонок, зокрема, статевим шляхом, під час пологів, хірургічних втручань, стоматологічних процедур, гемодіалізі, переливання крові та її компонентів, внаслідок використання нестерильних інструментів та виробів медичного призначення, під час татуювання, пірсингу, манікюру, педикюру, а також через засоби для дотримання особистої гігієни (зубна щітка, бритва, ножиці).

Приблизно 686 тисяч людей вмирають щорічно від інфекції гепатиту В, включаючи цироз і рак печінки як наслідок хронічної інфекції гепатиту В.

Вірус гепатиту С може викликати як гостру, так і хронічну інфекцію, яка варіюється по тяжкості від легкої хвороби, яка триває кілька тижнів до серйозної довічної хвороби. У всьому світі від хронічної інфекції гепатиту С страждають близько 150 мільйонів людей. У значного числа осіб з хронічною інфекцією розвивається цироз або рак печінки. Щорічно від пов'язаних з гепатитом С хвороб печінки помирає приблизно 700 тисяч людей. Вірусний гепатит С лікується за допомогою специфічних противірусних препаратів. На теперішній час вакцини від гепатиту С не існує. На щастя, при своєчасній діагностиці та лікуванні гепатиту, з цією хворобою можна успішно боротися.

Зокрема, при гепатиті А найчастіше спостерігається втрата апетиту, тяжкість і біль у правому підребер’ї. Інкубаційний період триває 14-28 днів; при гепатиті E з’являється свербіж та висип, біль у суглобах. Інкубаційний період триває від 2 до 10 тижнів; при гепатиті B дає про себе знати у період від 30 до 180 днів з моменту інфікування. Захворювання швидко призводить до цирозу та печінкової недостатності; при гепатиті С у 80 % випадків протікає безсимптомно. Можуть виникати болі в суглобах, васкуліт, втрата апетиту, зміна імуноглобулінів. Інкубаційний період триває до 6 місяців; гепатит D накладається на гепатит В, це хвороба-супутник, яка ускладнює перебіг та прискорює руйнування тканин печінки.

Щоб уникнути інфікування вірусними гепатитами А і Е необхідно: пити лише кип’ячену воду, вживати якісні продукти харчування, не пити з відкритих джерел, використовувати для миття посуду, овочів, фруктів, ягід і зелені лише безпечну питну воду, суворо дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету, використовувати індивідуальні рушники.

Щоб уникнути інфікування вірусними гепатитами В, С, D необхідно: користуватись засобами разового призначення (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального призначення (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи тощо); робити косметологічні процедури в професійних салонах та завжди перевіряти умови стерилізації інструментів, якщо є можливість, користуватися одноразовими інструментами тощо.

Вірусні гепатити В і С не передаються повітряно-краплинним шляхом (при розмові, чханні, зі слиною), при потисканні рук та обіймах, при користуванні загальним посудом, їжею чи напоями. Передача інфекції в побуті можлива лише при потраплянні інфікованої крові на пошкоджені шкірні покриви (порізи, травми, тріщини). Тому хворі на хронічні вірусні гепатити та носії вірусів не повинні бути ізольованими від членів сім’ї та суспільства, їх не потрібно обмежувати або відсторонювати від роботи й навчання, догляду за дітьми тощо.

Оскільки сьогодні вакцина надійно захищає людину лише від зараження вірусами А і В, то основним методом профілактики зараження вірусними гепатитами залишається безпечний спосіб життя, уважне та обережне ставлення до свого здоров'я.

Не займайтесь самолікуванням. Дбайте про себе і рідних. Дотримуєтесь профілактичних заходів, а при виникненні перших ознак захворювання – звертайтесь до лікаря.

Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Жмеринського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області