Неприпустимість жорстокого поводження над дітьми

  • 237

Фото без опису

 Служба у справах дітей Северинівської сільської ради застерігає про недопущення випадків загрози життю та здоров'ю дітей, прояви насильства над ними та інші форми жорстокого поводження!

На жаль, не всі дорослі здатні бути відповідальними за свої вчинки щодо   дітей. Просимо всіх бути уважними до дітей і їх долі!

Жорстоке поводження з дітьми — це  навмисні дії (чи бездіяльність) батьків, вихователів, піклувальників та інших осіб, які наносять шкоду фізичному або психічному здоров’ю дитини. Навмисність дій розглядається як шкідливі дії з певною метою дієздатною особою. Проте існують випадки, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною навіть не усвідомлюючи власної жорстокості,   хоча повинні   про це знати та розуміти. Здійснення батьками чи іншими особами фізичного і психічного насильства над дітьми; замах на їхню статеву недоторканість; застосування неприпустимих способів виховання, експлуатація дітей, погане утримання дітей несе за собою адміністративну, а бо й кримінальну  відповідальність дорослих. 

Звернення чи повідомлення про факти жорстокого поводження з дитиною можуть подаватися самою дитиною, фізичними особами за місцем її проживання, за зверненнями юридичної особи  та приймаються посадовими особами: органів внутрішніх справ; органів та закладів освіти; органів охорони здоров’я; служби у справах дітей; центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Закон передбачає заходи впливу до осіб, які вчинюють насильство в сім’ї, та заходи щодо надання допомоги потерпілим.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення  на захист осіб від насильства спрямовані наступні.  Стаття 173/2 КУпАП встановлює відповідальність за вчинення насильства в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного або економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не нанесло фізичного болю й не заподіяло тілесних ушкоджень, погроз, образ або переслідувань, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або засобів, на які потерпілий має передбачене законом право, та ін.) внаслідок чого могла бути або була заподіяна шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а також невиконання захисного при­пису особою, щодо якої він винесений.

Стаття 180 КУпАП встановлює, що доведення неповнолітнього до стану сп’яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 184 визначає адміністративну відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей. Встановлено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження  або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, може бути призначене стягнення у вигляді штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення неповнолітніми діянь, які містять ознаки злочину і відповідаль­ність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягали віку, з якого настає кримінальна відповідальність, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження,-караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам — караються штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.