Хто такі обов'язкові спадкоємці

Хто такі обов’язкові спадкоємці?

Нормами Цивільного кодексу України гарантується право кожного на власний розсуд розпорядитися своїм майном на випадок своєї смерті. Воля спадкодавця закріплюється в документі, який має назву «ЗАПОВІТ». Але, одночасно з тим, чинне законодавство вводить і одне виключення, спрямоване на обмеження свободи виявлення волі спадкодавця. Йдеться про залучення спадкоємців, яким гарантована обов’язкова частка у спадщині.

ХТО МАЄ ПРАВО НА ОБОВ'ЯЗКОВУ ЧАСТКУ У СПАДЩИНІ?

Стаття 1241 Цивільного кодексу України передбачає вичерпний перелік таких осіб:

малолітні діти спадкодавця ( до 14 років);

неповнолітні діти спадкодавця ( з 14 до 18 років);

повнолітні непрацездатні діти спадкодавця ( інваліди I, II чи III групи або досягли пенсійного віку);

непрацездатна вдома (вдівець);

непрацездатні батьки.

            Згідно Сімейного кодексу України непрацездатними вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи. 

            Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

Отримання особою пенсії за віком на пільгових умовах, не свідчить про її непрацездатність, що має право на обов`язкову частку у спадщині.

Пенсія за вислугу років не свідчить про втрату загальної працездатності особи. Вихід особи на пенсію на пільгових умовах не свідчить про її непрацездатність та не надає права на обов'язкову частку у спадщині.

Отже, слід мати на увазі, що непрацездатність може виникати внаслідок двох різних причин.

             ПО-ПЕРШЕ, особи можуть бути НЕПРАЦЕЗДАТНИМИ ЗА ВІКОМ, тобто у разі досягнення ними пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (для жінок - 59 років і 6 місяців, а з 1 квітня 2021 року - 60 років; для чоловіків – 60 років).

Встановлений законом пенсійний вік особи, яка може претендувати на отримання обов'язкової частки в спадщині визначається на дату смерті спадкодавця (на час відкриття спадщини).

            ПО-ДРУГЕ, спадкоємці можуть бути непрацездатними за станом свого здоров’я. Мова йде про інвалідів 1-ї, 2-ї і 3-ї груп, якщо їх інвалідність встановлена МСЕК.

           Продовження особою трудової діяльності після досягнення загального пенсійного віку не позбавляє права на обов’язкову частку у спадщині. 

           Якщо у спадкодавця в числі родичів немає вище перелічених осіб, то право на обов’язкову частку у спадщині відсутнє.

ЯКИМ ЧИНОМ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ОБОВ'ЯЗКОВА ЧАСТКА В СПАДЩИНІ?

             Обов’язкова частка у спадщині визначається в розмірі ПОЛОВИНИ від тієї частки, яка належала б кожному зі спадкоємців, що мають право на неї, при спадкуванні за законом, незалежно від змісту заповіту.

            Отже, за правилами ЦК України до таких спадкоємців слід також відносити:

спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини,

не прийняли спадщину, 

усунені від права на спадкування, 

померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємців за правом представлення.

            Тобто, при обчисленні розміру обов`язкової частки слід ураховувати ВСІХ СПАДКОЄМЦІВ ЗА ЗАКОНОМ, які могли б спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом.

               У зв`язку з цим доводи про те, що спадкоємцем може бути лише особа, яка є ЖИВОЮ на час відкриття спадщини, Є НЕВІРНИМ тлумаченням норм спадкового права. Вказане має значення для визначення права на обов`язкову частку, яке має особистий характер, а тому не може переходити в порядку спадкової трансмісії чи на підставі спадкування за правом представлення. Проте це не стосується визначення кола спадкоємців за законом першої черги, яке обчислюється для визначення розміру обов`язкової частки в спадщині.

                Визначивши розмір обов’язкової частки, нотаріус видає спадкоємцю, який має право на обов’язкову частку у спадщині, свідоцтво про право на спадщину за законом, а спадкоємцеві за заповітом – свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Додатково отримати безоплатну первинну чи  вторинну правову допомогу в Жмеринському бюро правової допомоги  можна звернувшись письмово за поштовою адресою Жмеринського бюро правової допомоги : 23100, Вінницька обл., м.Жмеринка, вул.Валерія Брезденюка, 19, на електронну пошту чи за телефоном : (04332) 2-28-08

Начальник відділу «Жмеринське

бюро правової допомоги» В.С. Цимбал