Історія прийняття Конституції України

До незалежності в України було чотири Конституції

Історію українського конституціоналізму прийнято відраховувати від Конституції Пилипа Орлика 1710 року. Це була угода про права і вольності між козаками Війська Запорозького і гетьманом Пилипом Орликом.

Існує така версія, що це була перша демократична конституція в Європі і світі. Це спірне питання. Насправді це була така перехідна конституція, щось середнє між більш-менш традиційними для деяких країн Центральної Європи угодами між правителем і політичним народом і конституцією уже в сучасному сенсі слова,

  Наступна спроба написати демократичну конституцію була за часів Української Народної Республіки. Щоправда, втілити її у життя не судилося, бо проект головного закону УНР прийняла в останній день свого існування 29 квітня 1918 року. Того ж дня стається державний переворот і до влади приходить гетьман Павло Скоропадський. Він пропонує свій проект Конституції, але запровадити теж не встигає.

Західно-Українська Народна Республіка теж мала тимчасовий основний закон. Втім, усі конституційні спроби початку двадцятого століття залишилися лише цікавими для істориків пам’ятками.

Далі була Радянська Україна. З’їздом Рад 1919 року ухвалили головний закон пролетарської диктатури, який фактично копіював усі принципи конституції Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки.

Це була теоретично демократія, але демократія своєрідна, за якою значно більше виборчих прав надавалося робітничому класу, менше селянам ну і так звані, експлуататорські класи повністю позбавлялися виборчих прав,

  Втім, конституція 1919 року була не останньою. Основний закон змінювали у 1924, 1937-му та 1978-му роках. За останньою – 1978-го року – українці жили і в перші роки незалежності. Через численні поправки та зміни її в народі називали “Латана Конституція”.

Сучасну Конституцію парламент приймав під загрозою розпуску

Починалися важкі дев’яності. У 95-96-му роках загострилася боротьба між політичними силами, кожен тягнув ковдру на себе. Оточення президента Леоніда Кучми прагнуло розширити повноваження президента, тому написало свою Конституцію. Парламентарі ж створили свій варіант. Його прийняття свідомо затягували комуністи, очікували, що у Росії президентом стане адепт марксизму-ленінізму Геннадій Зюганов і тоді по-братньому підтримає сусідів у запровадженні прокомуністичної конституції.

За цих умов Леонід Кучма раптом оголосив референдум, на голосування народу подав лише президентський проект Конституції. З’явилась небезпека, що Верховна Рада взагалі буде усунута від конституційного процесу і почнеться диктатура однієї людини. Невідомо, як це вплинуло б на незалежність від Росії.

Михайло Косів згадує, о 5 ранку 27 червня у його помешканні пролунав телефонний дзвінок. Викликали на термінове засідання президії Верховної Ради.

Головою тоді був Олександр Мороз. І Мороз каже: колеги,якщо ми сьогодні не приймемо Конституцію України, а над Конституцією ми також працювали паралельно із групою Кучми. Якщо ми сьогодні нашу Конституцію не приймемо, то завтра нас уже сюди не впустять. Тому що я маю точні відомості: Верховна Рада сьогодні з 7 години ранку буде оточена військом і сюди ніхто не зайде,
— згадує народний депутат України 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 6-го скликань Михайло Косів.

Депутати домовилися не розходитися, доки не ухвалять Конституції. Почалися довгі 24 години безперервного засідання із гострими суперечками.

“Єдиний вихід сьогодні – це проголосувати в цілому не за референдум”, — казав В’ячеслав Чорновіл.

Каменем спотикання були: питання мови, державних символів, статус Криму, а ще розподіл повноважень між президентом і парламентом.

Коли на табло висвітлилося більше, як 300 з чимось голосів, та це було о-о-о, я такого, даруйте, що вживу це слово, емоційного екстазу не переживав ніколи. Тут де не візьмися, шампанське, розливають, хтось там обнімається, причому всі стають друзями і ті, хто проти,і ті, хто бився за цю Конституцію, всі стають друзями,
— розповів народний депутат України 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 6-го скликань Михайло Косів.

“Україна зміниться, коли зміниться українець, а не Конституція”

Засідання Верховної Ради 1996 року. Тоді вперше у Парламенті офіційно прозвучав гімн України.

“У ті роки був потрібен позитивний міф, у який вірив би народ. І Кучмі майстерно вдалося створити такий міф, що саме Конституція змінить наше життя “, — згадує дисидент, колишній політв’язень Мирослав Маринович.

Напередодні прийняття Конституції було таке відчуття, що – о, ну нарешті ми вийшли на те, що змінить наше життя, що допоможе нам абсолютно змінитися водночас. Це був вдалий прийом Леоніда Кучми. Врешті-решт, Конституція була все-таки добра загалом. Але згодом було зрозуміло, що Україна зміниться, не тоді, коли зміниться Конституція, а коли зміниться сам українець,
— вважає дисидент Мирослав Маринович.

І українець почав змінюватися спочатку на Помаранчевій революції, потім на Євромайдані. Вийшли у тому числі і за те, аби усі задекларовані у Конституції права діяли і щоб головний документ не переписував кожен під себе. За це стояв на Майдані ровесник Конституції України Олесь Гасюк.

Ми знаємо, що він починався спочатку з питань євроінтеграції, проте потім вилилося у прямий протест проти дій Януковича, відстоювання наших законних прав. Але поки ми ще живемо, поки наша мова жива, поки нам не стидно вивішувати прапори наші. співати наш гімн, кладучи руку на серце, доти живе Україна і вона мусить процвітати,
— каже євромайданівець Олесь Гасюк.

Можна по-різному сприймати Конституцію 96-го року. Втім, за визнанням міжнародних експертів, за правами і свободами людини, Українська Конституція – одна із найдосконаліших у світі.

Джерело:https://24tv.ua